Коригування раніше затвердженого проекту відбулося в частині:
– планувальних рішень – схеми запроектованих аеродромних покриттів та розміщення засобів радіонавігації та посадки з урахуванням їх критичних та чуттєвих зон;
– вертикального планування – схеми організації рельєфу аеродрому з метою виконання рекомендацій інженерно-геологічних вишукувань по відведенню поверхневих стоків за межі реконструкції та будівництва;
– конструкції аеродромних покриттів та стабілізації існуючої ґрунтової основи під аеродромні покриття.
Відстань між осями нової та старої ЗПМ залишилася без змін та складає 250 метрів.
Геометричні розміри елементів аеродрому прийняті у відповідності до стандартів та рекомендованої практики ICAO до аеродромів кодового позначення 4D.
Довжина та ширина нової ШЗПС відносно раніше затвердженого проекту залишається без змін і складає відповідно 2800 та 45 метрів.
Укріплені узбіччя згідно рекомендацій Приложения 14 прийняті по 7,50м кожне та розміщені по обидва боки нової ШЗПС таким чином, що загальна ширина ЗПС та її бічних смуг безпеки складала 60м. У раніше затвердженому проекті ширина укріплених узбіч 1,50м прийнята у відповідності до вимог СНиП 2.05.08-85 «Аэродроми» та є недостатньою для експлуатації сучасних повітряних суден з низьким розміщенням авіадвигунів.
Ширина льотної смуги аеродрому, що включає ЗПС обладнану для точного заходу на посадку, прийнята у відповідності до вимог Приложения 14 та складає 300 метрів і розміщується симетрично по обидва боки від осьової лінії ЗПС та її продовження на 150 метрів. У раніше затвердженому проекті на льотній смузі нової ЗПС на відстані 120м та 125м від осі розміщені були технічні будівлі глісадних радіомаяків.
При коригуванні проекту глісадні радіомаяки перенесені на західну межу нової льотної смуги на відстань 150м від осі нової ШЗПС та на відстань 90м від нової патрульної автодороги аеропорту; для розміщення курсового радіомаяка на півдні проектом передбачений додатковий землевідвід, захищаючий його чуттєву зону.
У раніше затвердженому проекті у критичній зоні КРМ 157° розміщувалися патрульна дорога та огорожа аеропорту; чотири ГРМ та їх технічні будівлі розміщені були на льотній смузі аеродрому, без урахування ширини критичної 30м та чуттєвої 90м зон.
Також при коригуванні проекту за іншим, ніж у попередньому проекті, призначенням використовується існуюча ЗПС. У раніше затвердженому проекті передбачалося використання обох ЗПС для виконання злітно-посадкових операцій – або старої для повітряних суден військового сектору; або нової для цивільних ПС. Розміщення двох залежних паралельних злітно-посадкових смуг однакової довжини без зміни курсу та зміщення порогів на відстані між осями 250 метрів є неможливим використанням аеродромного простору та несе загрозу помилкової посадки на одну із двох ШЗПС, яка у даний конкретний момент закрита для польотів.
При коригуванні проекту за узгодженням сторін сумісної експлуатації аеродрому аеропорту Одеса військовим та цивільним секторами, було прийнято відповідне рішення використовувати нову ШЗПС за призначенням, стара ЗПС після реконструкції буде використовуватися в якості магістральної руліжної доріжки. Це веде до прямої економії будівельних коштів на часткову реконструкцію існуючої ЗПС, придбання та установку двох зайвих комплектів ГРМ, КРМ, світлосигнального обладнання (з обох курсів) та одного комплекту метеообладнання; експлуатаційних витрат для подальшого утримання двох ЗПС (очищення, маркування, ремонт, тощо).
Ширина руліжних доріжок прийнята у відповідності до рекомендацій Додатки 14 – 23 метри з двома укріпленими узбіччями шириною по 7,5м з обох боків, як і у раніше затвердженому проекті.
Прийняті при коригуванні проекту розділові відстані між осями паралельних РД, між осями різних РД та об’єктами, між осями ліній зарулювання повітряних суден на місце стоянки, враховують розміщення об’єктів, будівель та споруд існуючої інфраструктури аеропорту.
На пероні проектом передбачена реконструкція ділянки, що забезпечує маневрування та стоянку 5-ти повітряних суден кодової букви «D». Установка літаків на місце стоянки передбачається на тязі власних двигунів, вирулювання – за допомогою тягачів.
У раніше затвердженому проекті не був проведений аналіз приаеродромної території з метою виявлення перешкод для нової ШЗПС. За висновком провайдера аеронавігаційних послуг – ДП обслуговування повітряного руху України – у поверхню заходу на посадку з МК 157 та зльоту з МК 337 з боку Овідіопольської дороги потрапляє існуюча антена «Чинар» (об’єкт № 659 згідно каталогу перешкод), відмітка верху якої у БСВ складає 88,4м. Висота антени перевищує висоту обмежувальної поверхні зльоту в місці розташування на 21,45 метри.
Враховуючи обставини землеволодіння на аеродромі аеропорту Одеса, проектом передбачається виділити в окрему першу чергу всі об’єкти, будівлі, споруди та комунікації, що розміщуються на відведених у постійне користування ДП «Дирекція з будівництва Міжнародного аеропорту «Одеса» земельних ділянок.